9 березня минуло 208 років з дня народження поета, а рядки з його віршів сьогодні актуальні як ніколи. І вкотре переконуємось, що Тарас Шевченко мав рацію про відношення до москалів!
Кацапа звідусіль жени!
Хай здохне в ямі при дорозі!
Ти подаєш йому води,
а він вже сере на порозі!
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…
Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
Ось де, люде, наша слава,
Слава України!
Ляхи були, усе взяли,
Кров повипивали!..
А москалі і світ божий
В путо закували.
Отак подивишся здаля, на москаля-
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,
Очима – блим, губами – плям,
І десь трапляється хвилина,
Його буває навіть жаль,
А ближче підійдеш – скотина!
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…
Яка ціль московського міфу про єдиний з українцями народ?
Чи є московити слов’янами в принципі?
Хто такі яхи і до чого тут татари Батия?
Чому яхветизм та одинізм – основа московської агресивної ідеології?
Стаття яка дає відповіді на московські міфи –
“ВОРОГ ЯКИЙ ЗАВЖДИ МАСКУВАВСЯ ПІД ДРУГА” –